І про погоду у місті дощів…

DSC_0049

“А у вас там справді повсякчас іде дощ?” – запитують мене, коли дізнаються, що Сіетл відомий як “Rain City” (Місто дощів). “Повсякчас, але тільки дві третини року!” – відповідаю я.

Лякає така ститистика? Дарма! У місті дощів, безумовно, є своя романтика. В гардеробі з’являються яскраві дощовики і гумаки, в яких, відверто, можна пережити тутешню зиму. Одного дня розумієш, що відрізняєш усі відтінки дощу. Вода з неба може литися невпинною зливою, наче хтось нагорі відкрив холодний кран, розсипатися великими намистинами, тягнутися срібними стрічками, дріботіти зерном, пацьорками, цятками, роїтися в повітрі срібною комашнею, або й осідати густою, мов пряжене молоко, колючою мрякою.

В запасі у пані Смілли в романі Пітера Хьоґа було сімдесят визначень для снігу, здається, Сіетл – ідеальне місце, аби збирати дощовий словник.

Як же легко тут полюбити парасольки, особливо після відвідин ринкової крамнички Bella Umbrella. Вони там такі казкові, наче над ними попрацював особисто Оле-Лукойє: яскраві, вигадливі, часом із тасьмою чи торочками, з витіюватим руків’ям, або й, з оздобленою прикрасами, тростиною (щоправда, такі коштуватимуть цілий статок). Утім, дуже скоро розумієш, що саме за парасольками сіетліти визначають гостей міста. Самі ж вони надають перевагу капюшонам, а на дрібний дощ взагалі не зважають.

DSC_0001

Якщо ж раптом побачите у центрі міста перехожого під куполом величезної яскраво-жовтої парасолі – очевидячки, це працівник одного з офісів компанії Amazon, де подібні атрибути передбачені у вільному доступі.

Дивина, та й годі: дощ іде, а калюжі й багнюка практично відсутні. В першу сіетлську осінь я не могла повірити, що можна отак прожити – не мивши взуття, адже воно й не забруднилося! Вода збігає з крутих пагорбів, губиться у численних стоках. Кудись безслідно зникають ями на дорогах і хідниках, позаяк ремонтні роботи ведуться тут затято, й нерідко вночі – треба ж якось виправдовувати високі податки.

Одначе, якщо і знайдеться десь “пристойна” калюжа, то безсумнівно її завзято хтось знимкуватиме на телефон чи фотоапарат, при цьому, у ній, попри пору року, ще й з дозволу батьків (які, власне, і знімають процес для домашнього архіву) босоніж борсатиметься щасливий малюк. Трапляється, цілком дорослі люди складають і запускають у “мандри” паперові човники, а однієї весни в калюжі в районі Саут-Лейк-Юніон я навіть зустріла плавучу “зграйку” жовтих гумових каченят.

DSC_0028

Про винахідливість і позитив тутешніх мешканців у мене є чарівна історія.

Жив собі молодий художник із казковим ім’ям Переґрін Чьорч. Замешканий у Сіетлі, він нерідко помічав, що невпинна сіра й мокра погода справляє на людей гнітюче враження, робить їх похмурими і навіть сумними.

Одного дня він дізнався про незвичайний засіб під назвою “Always Dry” – нетоксичний спрей, здатний захистити будь-яку поверхню від проникнення рідини (скажімо, тканина, просочена “Always Dry” не мокне від води, їй не страші плями від соку, чаю або чорнил). Тож, натхненний можливостями спрею, Переґрін вигадав новий вид стріт-арту.

Він створив трафарети з малюнками і життєствердними гаслами, і в суху ясну погоду потихеньку наносив засіб через трафарети на асфальт. Результат залишався невидимим, аж поки не почався дощ: на мокрому асфальті під ногами у людей з’явилися чарівні візерунки, дотепні замальовки, бадьорі і втішні слова. Ніхто не здогадувався, звідки взялися “дощові малюнки” на вулицях Сіетла, а найкращою нагородою для чарвіника Переґріна були усмішки сіетлітів.

Rainworks

Сьогодні його проект під навзою “Rainworks” підхопили ентузіасти з усього світу, але Сіетл залишається флаґманом у мистецтві дощових творів – їх налічується близько сотні у різних районах міста.

Сіетлська дощова тужлива осінь поступово перетікає у таку саму весну. Ніяких екстримів, адже Олімпійські гори надійно захищають Сіетл від штормових вітрів Тихого океану, а Каскадні гори, в свою чергу, стримують холодне арктичне повітря. Зимовий мороз рідко досягає п’яти градусів, утім, через високу вологість, він значно відчутніший, колючий, проймає до кісток.

Зрідка в Сіетлі буває і сніг. Це справжня подія, без жартів. Два сантиметри сніжного покриву – колапс і паніка: ніхто не йде і, тим більше, не їде, на роботу. З іншого боку, це привід для свята: останній справжній, тривалий снігопад був тут понад десять років тому, а люди й досі розповідають, як містом гуляли натовпи, тішилися і танцювали під снігом, мов діти. Не те, щоб вони його геть не бачили – проїхати на авто годину вглиб штату, і маєш справжню Нарнію: засніжені гори і хвойні ліси, білосніжні кучугури, вкриті кригою гірські озера, застиглі джерела і водограї. Але реальна зима в місті дощів – явище, якщо не казкове, то вкрай рідкісне. Не дарма ж, тут так люблять вираз: “Celebrate your life!”, от і нагода.

Здається, більше ніде в США немає стільки регіональних жартів та фразеологізмів про погоду. Нестача сонячного світла (окрім регулярного штучного вживання вітаміну D), компенсується дотепами на кшталт: “мінлива сонячність” (Partly Sunny), замість “мінливої хмарності”, дощ тут іноді називають “рідким сонячним світлом” (Liquid Sunshine), про ясний день можна почути іронічне “яскрава похмурість” (Bright Overcast). Я навіть маю уюблений вислів: “The mountain is out!”, який сіетліти вживають, коли погода стоїть зовсім безхмарна, а на обрії визирає величний сплячий вулкан Рейнір.

Space Needle 1

В такі дні місто, мов горня, наповнене яскравим сонячним світлом і разючою кришталевою прозорістю, яку я не зустрічала ніде і ніколи. Чи це гра контрастів, чи близькість гір та океану – не можу сказати, але картинка напрочуд HD.

Влітку на узбережжі навдивовижу сонячно, якось навіть по-курортному, але для купання годиться лише вода в озерах, в затоці вона ніколи не прогрівається до комфортної температури. Задуха трапляється рідко, проте дуже виснажує. Так само, як і особливого утепління осель, цей регіон не передбачає і їхнього кондиціонування, тож у літню спеку, пройшовши всі стадії від радості до відчаю, із подивом помічаєш, що починаєш мріяти… про дощ.

DSC_0070

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s