Смарагдове місто і його дива. Space Needle, Ленін, Троль, Тотем

Emerald City – Смарагдове місто – називають Сіетл уже понад сто років. Звісно, дорога до нього не вимощена жовтою цеглою, та й смарагдових палаців тут немає, хоча є чимало скляних будівель, і навіть справжній скляний сад роботи художника Дейла Чіхулі – “чарівника-пірата”, як прозвали його за дивовижний талант і за те, що носить чорну пов’язку на сліпому лівому оці. Смарагдовим же це місто назвали за велику кількість зелених насаджень – природних, незайманих, стихійних чи запланованих парків, значну частку яких складають хвойні: вічнозелені кедри, дуґласії та секвої. І все ж, як і годиться місту з казковим прізвиськом, тут не обійшлося без великих і маленьких див.

DSC_0004

Космічна голка

Архітектурний гігант Спейс-Нідл, або Космічна голка (Space Needle) – така ж візитівка Сіетла, як скажімо Ейфелева вежа для Парижа, хіба що футуристичніша. Всі гості міста прямують до неї в першу чергу, та щойно ми з чоловіком дісталися Сіетла, ця архітектурна композиція чомусь не викликала у мене ніякого захоплення. Збудована на початку 60-х, в епоху мрій про дивовижні космічні звершення, сьогодні вона залишилася така сама, як у ретро-кіно з Елвісом Преслі “Це сталося на Всесвітній виставці”: 159 метрів заліза і скла, прозорі ліфти, оглядові майданчики, претензійний ресторан з краєвидами на 360°. Скоріш за все, проектувальники вежі думали, що у наш час Сіетли, Нью-Йорки та Лос-Анджелеси вже будуть на Місяці й Марсі…

DSC_0064

Але мушу зізнатися, в моєму випадку Космічна голка виявилася наполегливою панянкою і поступово, зустрічаючись на кожній ілюстрованій туристичній мапі, художніх листівках та вуличних акварелях, стріляючи казковими новорічними феєрверками та майоріючи прапорами з будь-якого приводу, вона все більше припадала мені до душі. Вона нагадує ситуацію із такою собі, нав’язливою всюдисущою людиною, яка трапляється у кожній компанії, адже без неї не минає жодна подія, не обходиться жодна світлина. Та от уявіть, одного дня ви розумієте, що без цієї людини товариство було б не таким цікавим і оригінальним, та й фотогенічна вона нівроку! От і у мене з Космічною голкою так само. Яка ж вона чарівна на тлі затоки і Олімпійських гір!

5521406802_bbc707327e_o

Ленін і троль

Під одним із сіетлських мостів понад шістдесят років живе троль, якого тут кличуть Фремонтським, за назвою району. Фремонт, узагалі, місце всіляких дивацтв, розгулу стріт-арту і нішевого мистецтва. Саме тут розмістився горезвісний пам’ятник Леніну. Декомунізація? Не чули. Власне, тут демонтаж пам’ятника був би для нього самого меншим злом. Розповім, чому. Пам’ятник був створений 1988-го року у місті Попрад (Словаччина), але вже за рік опинився на смітнику, де його і надибав мешканець штату Вашинґтон Льюїс Карпентер. Аби придбати пам’ятник йому довелося розщедритися на тринадцять тисяч доларів, а щоб перевезти п’ять метрів і сім тонн бронзового Леніна до США, невгамовний Карпентер навіть заклав власний будинок. Через кілька років бідолаха загинув у автокатастрофі, і пам’ятник знову опинився серед брухту. Однак згодом, таки був встановлений у Фремонті неподалік від іншої символічної пам’ятки – фюзеляжу ракети часів холодної війни. Нині фремонтський Ленін – привід невтомних жартів та стихійних інсталяцій: взимку на нього турботливо надягають кумедні шапки і рукавиці, у теплу пору – це може бути сомбреро чи гавайський вінок, але трапляються і надзвичайні неподобства – як от вбраннячко drag на честь параду ЛГБТ, або регулярне старанне вимащування рук “вождя” червоною фарбою, із натяком на кров жертв комуністичного режиму. Тільки влітку 2017-го року вперше пролунала офіційна пропозиція мера міста Еда Мюрея про усунення пам’ятника, так би мовити, та ну його – мало того, що терорист, ще й вигляд весь час має соромицький! Але вже восени пану Мюрею було не до того – він сам втрапив у секс-скандал, і змушений був піти у відставку.

36946902626_41d1847557_o

Що ж до троля, то це велетенська потвора з бетону зі справжнім Фольксаґен-жуком у незграбній лівиці, що, як не дивно, створювалася з естетичних міркувань. Довгий час територія під мостом являла собою справжнє сміттєзвалище, але поява троля перетворила її на одну з міських атракцій. А десять років тому фремонтські винахідники ще й вулицю на честь нього назвали. Багато міст ви знаєте, де є Троль-Авеню? Ну, одне тепер знаєте точно!

1.1

Тлінкітський тотем

В пам’ять про індіанську культуру в різних куточках міста зринають тотемні стовпи – високі дерев’яні скульптури із зображеннями міфічних тварин та істот. Кожен такий стовп являє собою витвір мистецтва, казку вкладену у старе дерево. Авторство більшості з них належить тутешнім майстрам, але є один особливий, який вирізняється і незвичним стилем, і дивовижною історією, що показово промовляє як про сутність білих людей, так і про славнозвісну мудрість корінних американців.

6442915625_c7b1d008bd_o

Ця історія сягає своїм розлогим корінням у кінець 19-го століття, коли Сіетл перетворився на досить популярну місцинку, ставши відправним пунктом для мандрівок на Аляску. Йшла п’ята хвиля золотої лихоманки, місто залишали натовпи мисливців за наживою, а поверталися одиниці багатіїв, які, втім, добре впливали на бізнесовий розвиток Сіетла. Невеличка команда відчайдухів марно подорожувала Аляскою у пошуках скарбів, але, приставши до її південно-східного берегу, недолугі золотошукачі раптово знайши покинуте поселення тлінкітів (перелякані тамтешні мешканці втекли до лісу, щойно побачили незнайомий корабель). Білі “гості” зібрали цінні, на їхню думку, речі, й навіть не полінувалися викорчувати височенький стовп із красиво вирізаними мармизами. 1899-го року вони привезли його в Сіетл, де для нього знайшлося відмінне місце на Пайонір-Сквер. Містяни звикли до тотемного стовпа як до рідного, розгадали його символи, вивісили меморіальну дошку, звичайно, оминувши історію його ганебного викрадення. Але біда з тими вандалами: 1938-го року якийсь злісний палій примудрився ушкодити скульптуру, тож адміністрація міста зважилася на експедицію до племені тлінкітів, у ході якої, поселенню повернули залишки вкраденого тотема і замовили новий. Цього разу за гроші, які на прохання майстрів-різьбярів заплатили вперед. Минуло півроку, а від тлінкітів ані чичирк. На запитання, коли ж сіетліти отримають свій тотемний стовп, вождь тлінкітів відповів особисто: “Гроші – вперед.” Коли ж йому делікатно нагадали, що погоджену суму вже заплачено, відповідь не забарилася: “Та це ж ви нарешті заплатили за вкрадений. А новий – окрема розмова.” Тож довелося адміністрації міста знову виділити кошти, й незабаром тлінкітський тотем таки повернувся на Пайонір-Сквер. Стоїть. Красивий – 18-тиметровий, із суцільного кедрового стовбура з фактурними, місцями антропоморфними зображеннями ворона, норки, ведмедя, жаби, касатки, забарвлених у зелене, біле, червоне і чорне.

3 Replies to “Смарагдове місто і його дива. Space Needle, Ленін, Троль, Тотем”

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s