City of Literature

9404207504_92c1dfe478_oСіетл – своєрідний рай для книголюбів. Не дарма, восени 2017-го року ЮНЕСКО присвоїла йому статус “Міста літератури” (City of Literature). Тут зосереджено більшість видавництв Північно-Західного узбережжя, живе і творить низка популярних авторів, відбувається безліч літературних заходів. Великі мережеві магазини, де у заповнених книжковими стелажами залах легше розгубитися і загубитися, ніж щось знайти, цілком мирно співіснують із крихітними крамничками, де ледь проштовхнеться кілька відвідувачів. На кожну таку місцину є свій клієнт, хоча не помітити колосального впливу інтернет-експансії неможливо. Одначе, в останні роки, завдяки впливу інді- й тві-культурам (і славнозвісним хіпстерам, авжеж), прихильність публіки повернулася до невеличких атмосферних книжкових крамниць, задушливих букіністичних скарбничок, до затишних кафе-книгарень, які зачаровують не знижками й акціями, а справжньою магією, ну, і ще, часом, смачною кавою з рогаликами, або котиками. Так, пухнасті мешканці у книгарнях зустрічаються досить часто, бо ж дійсно, складно уявити більш гармонійне поєднання, ніж коти і книжки. Втім, “книжки і їжа” звучить також не зле, тому книжкові кав’ярні не зменшують обертів, подекуди виринаючи у вигляді крамнички, що спеціалізується на кулінарних виданнях і повсякчас влаштовує кухарські майстер-класи та дегустації, як от Book Larder в районі Фремонт; або пончикової кав’ярні Top Pot з бібліотекою світової класики: узяв собі яблучну оладку з горнятком какао, от і книжечкою пригощайся – вибір чималий.

DSC_0007

До речі, про бібліотеки. У США це таке окреме потужне явище, що починається з національного символу – найбільшої у світі столичної бібліотеки Конгресу, і закінчується поодинокими ініціативами буккросингу на забутих переферіях. Зважте, що найпотужніший сектор суспільно доступних книжок під загальною назвою “громадська бібліотека” (Public Library) являє собою нон-профіт організацію, себто таку, яка підтримується за рахунок благодійних внесків. Мова йде про будівлі, устаткування, бібліотечні фонди і заробітну плату працівників, словом, багато про що, у чому, як не дивно, тут не покладаються на державу.

DSC_0058

Громадська бібліотека в Сіетлі виникла уже 1891-го року, втім не мала власної будівлі, аж до 1906-го, коли підприємець і філантроп Ендрю Карнеґі, в межах своєї благодійної програми зі створення бібліотечних установ у різних країнах світу (загальна їх кількість склала близько трьох тисяч) скерував необхідні кошти на зведення навіть не одної бібліотеки в Сіетлі, а цілої мережі з 26-ти бібліотечних філій. Переважна більшість тих споруд збереглася із незначними реставраційними змінами, але головна будівля набула помітних трансформацій ще до 1960-го із надбудовою кількох поверхів, аби вмістити ключовий фонд і відповідати вимогам центральної міської бібліотеки. Ясна річ, за кілька десятків років і цього було замало, тоді й стартував проект “Бібліотеки для всіх”, у фінансуванні якого безпосередню участь взяла місцева компанія Microsoft. Архітектурний задум, який полягав у втіленні ідеї бібліотеки майбутнього, “храму знань”, актуального в епоху повсюдного поширення цифрових технологій, вирішували американські та нідерландські дизайнери. Коштувало таке втілення аж 165 мільйонів доларів, а відкриття оновленої бібліотеки у травні 2005-го року зібрало 28 тисяч глядачів. У результаті, розчарованим не залишився ніхто, адже нова будівля громадської бібліотеки дійсно вражаюча.

DSC_0106

Велична і осяйна конструкція зі скла і металу складається з кількох дискретних платформ, всі її чотири фасади абсолютно різні, вона не має прямих кутів чи паралельних ліній, а різкий ухил фундаменту (адже побудована вона на схилі) не дає змоги оцінити реальний масштаб споруди. Стоїш собі, думаєш: “Ну, ок, поверхів шість?” А насправді їх одинадцять! Тут і публічні зали з комфортними зонами для читання й роботи за комп’ютерами, розбавлені традиційними книжковими полицями, і окреме ноу-хау нідерландського архітектора Рема Колхаса – так звана “книжкова спіраль”, де стелажі розміщенні за принципом автомобільної парковки, але направду нагадують, такий собі, чарівний лабіринт. Між іншим, справжня парковка в бібліотеці також присутня – підземна.

DSC_0039DSC_0097DSC_0038

Громадська бібліотека цілком виправдовує свою назву – вона напрочуд функціональна та відкрита для всіх. Заповнивши форму на сайті закладу (це можна зробити, власне, у бібліотеці, адже компьютери в залах у вільному доступі) та підтвердивши свою особу документом, ви отримуєте карту постійного або тимчасового користувача, а з нею доступ до книжок та медіа-файлів бібліотечних фондів. Наявні книжки, диски, журнали можна брати на руки безкоштовно на певний термін у будь-якому відділенні. Перед тим, звичайно, бажано зробити запит у відповідному відділенні, навіть якщо наразі шуканого немає, його днями привезуть спеціально для вас.

Щотижнева бібліотечна інтернет-розсилка пропонує познайомитися з новими надходженнями, рекомендаціями бібліотекарів (їх тут дуже цінують за професійність) та внутрішніми бібліотечними заходами, серед яких може виявитися, скажімо, зустріч з Урсулою Ле Ґуїн чи Мобі, або експозиція першовидання Шекспіра.

41257847_2155053844751313_2128775431883587584_nDSC_0051

Загалом, навіть просто почитати саме в бібліотечному залі, прихопивши із собою термокружку з кавою – досить популярна тут практика. Та й півтисячі облаштованих компютерами робочих місць дають можливість повчитися чи попрацювати, якщо не маєш власного облаштованого куточка чи інтернета, або просто кортить провести робочий час у крутій місцинці. А вона ж бо дійсно крута – футуристична всередині не менш, ніж зовні: із просторими залами, де світло з вітражних вікон розкидається по підлозі химерними малюнками, з яскраво-жовтими ескалаторами та червоними коридорами, з бузковими кріслами й диванами у дорослих читальних залах і грайливим строкатим дизайном – у дитячих.

DSC_009141371582_333835007362637_7277762584890048512_nDSC_0059DSC_005741355613_763051437360160_1135354246552616960_nDSC_0073DSC_0085

Словом, недарма громадська бібліотека Сіетла повсякчас потрапляє в переліки найкрасивіших бібліотек світу, хоча краса її геть відмінна від пишноти класичних книгозборів. Утім, Сіетл може похвалитися і казковим старовинним бібліотечним залом. Ходять чутки, що саме він став прототипом для легендарної вітальні школи Гоґвартс під час зйомок фільмів про Гаррі Поттера. Слід лише опинитися всередині, аби зрозуміти, що чутки ці небезпідставні. Мова йде про бібліотеку Вашинґтонського університета із екзотичною назвою Сузалло (Suzzallo Library).

3905628806_fb32ae4f9d_o

Попервах може здатися, що монументальній готичній споруді, не менше кількасот років, однак зведена бібліотека була лише у 1926-му році. На той момент Університет існував уже понад 65 років, а основна його бібліотека містилася під одним дахом із навчальними авдиторіями. Однак, щойно ректорське крісло зайняв Генрі Сузалло, одним з його головних пріоритетів стало будівництво окремої бібліотеки, але такої, щоб вона стала “душею університету”. І хоча посаду ректора пан Сузалло залишив ще до закінчення будівництва, проте задум був утілений бездоганно, тож і ім’я своє університетська бібліотека отримала справедливо.

41205924_720885688273028_3206311163704901632_n41195050_2120509204935480_8752363056769531904_n

Фасад будівлі – щось середнє між ошатним палацом і пишним собором: витончені віражні вікна, бежева цегла, піщаник і теракота у поєднанні з ніжно-блакитним черепичним дахом. Показово, що одна з веж дійсно була відведена під дзвіницю, але адміністрація Університету зрештою відмовилася від реалізації такої ідеї. Вісімнадцять теракотових скульптур у нішах на верхівках опор будівлі зображують найвидатніших мислителів і творців за тутешньою версією 20-х років минулого століття. Серед них: Мойсей, Луї Пастер, Данте, Шекспір, Платон, Бенджамін Франклін, Юстиніан, сер Ісаак Ньютон, Леонардо да Вінчі, Ґалілей, Ґете, Геродот, Адам Сміт, Гомер, Ґутенберґ, Бетховен, Дарвін і Горацій. Над парадним входом опинилися абстрактніші, хоч і олюднені, образи Майстерності, Натхнення і Міркування. Крім того, в склепіння споруди вмонтовано геральдику найповажніших університетів світу. У вечірню пору бібліотека красиво підсвічується, що додає їй дійсно палацової святковості.

41222143_348992145836967_3157227667560857600_n41229104_336179130466194_3455184907687428096_n

Попри зовнішню монументальність, всередині будівля не видається великою, до читальної зали вигином ідуть сходи, в коридорах можна натрапити на стенди з інформаційними довідками, старими світлинами і пам’ятними атрибутами, тут же у вітрині під склом зберігається примірник найбільшої книжки у світі – путівника по Бутану з фотографіями Майкла Гоулі. Основну ж площу займає сама бібліотека – 75 метрів завдовшки, із стелею у 20 метрів. Уздовж стін зали простяглися розписні дубові стелажі з книжками, денне світло струменіє з височезних вітражних вікон, зі стелі, прикрашеної ренесансними візерунками, звисають витончені світильники та, підсвічені зсередини, глобуси ручної роботи.

41165913_301129427146882_2368097297448828928_n41309170_232294490798988_7071638488650612736_n41222099_301766367081741_8908602525205135360_n41186969_241743016543768_2706571210346463232_n41454215_314834492399367_9101031108903960576_n

Однак заздрити тутешнім студентам не варто, вся ця краса цілком доступна для випадкових відвідувачів сім днів на тиждень. Приходь і фотографуй. Сиди і насолоджуйся. Можеш узяти книжку почитати, тільки ж поклади потім на поличку. Почувайся вільно, та не забувай про головну бібліотечну заповідь: “Дотримуйся тиші!”

41317803_1997567480465758_1028092772684398592_n

А тепер, нумо до найменших бібілотек – розкиданих по місту книжкових “шпаківень”, своєрідних лялькових будиночків, що милують око і роблять напрочуд класну справу.

Спочатку було слово, і слово було “буккросинґ” (bookcrossing). Романтична ідея обмінюватися прочитаними книжками, залишаючи їх у громадських місцях, виникла 2001-го року, і з того часу впевнено крокує світом, хоч і у різних подобах. У містечку Хадсон (штат Вісконсін) вона набула вигляду міні-бібліотеки, а сталося це 2009-го року, коли звичайний хлопець Тодд Болл, в пам’ять про свою матір, яка присвятила життя вчителюванню і обожнювала книжки, змайстрував мініатюрну копію місцевої школи та встановив її на своєму ґанку поруч із тротуаром, аби кожен перехожий мав доступ до арт-об’єкту. Маленький будиночок мав і практичний бік застосування, адже являв собою стилізовану шафу з книжками. Правило користування міні-бібліотекою було просте: “Узяв книгу, не забудь покласти на її місце іншу”. Таким чином, відбувалося постійне оновлення книжкового “фонду”.

DSC_0002

Незабаром Тодд знайшов однодумця в особі Ріка Брукса, і, об’єднавши зусилля, хлопці створили проект Little Free Library — Маленька безкоштовна бібліотека — з простим, але потужним гаслом “Take a Book. Leave a Book”. Метою проекту було надихнути людей по всій країні на створення власних книжкових шпаківень, аби кількість міні-бібліотек поступово досягла 2150-ти, відповідно до числа бібліотек збудованих у США Ендрю Карнеґі. Але ідея сягнула значно далі за межі Америки, і сьогодні у різних куточках світу налічується понад 40 тисяч міні-бібліотек, серед яких є непоказні скриньки, а є і справжні витвори мистецтва.

DSC_0003

Мені здається, я не сильно здивую вас, якщо скажу, що Сіетл знаходиться серед лідерів за кількістю цих книжкових шпаківень. Кілька років тому тут навіть проводився дизайнерський конкурс на кращу міні-бібліотеку. Перемогла конструкція з парасольки і велосипедних коліс, але у мене є власні фаворити: синенька поліцейська будка ТАРДІС, червона телефонна, а-ля К6 (привіт Лондону!), красивезний білий маяк з червоним дахом, і ще одненький – червоний ляльковий будиночок, що ховає свою маленьку бібліотеку серед пишних кущів гортензії та рододендрона на Кепітол-Гілл.

18813148_1904129369863882_1948908389160905456_n

c74e6072-d1c0-44d9-a566-a06b4c0955e5-800_1247

DSC_0005

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s