Місто семи пагорбів

DSC_0021Часом Сіетл порівнюють із Римом, оскільки він так само розташувався на семи пагорбах, хоч, коли відверто, тих пагорбів значно більше – хвилями здіймаються вони узбережжям, наче відлуння Каскадних гір. Однак, підтримуючи традицію, я таки зосереджуся на “чарівній сімці”.

Перший пагорб, Ферст-Гілл (First Hill)

Чому саме цей пагорб назвали першим, не беруся сказати. Безумовно, не через якусь винятковість. Відверто старих пам’яток архитектури тут небагато, хоч саме на Ферст-Гіллі знаходиться мій улюблений кафедральний собор Святого Джеймса, де часто відбуваються безкоштовні концерти органної музики. І хоча католицький собор цілком собі камерне і поважне місце, це аж ніяк не заважає йому мати власні активні сторінки у Facebook та Instagram. О, часи, о, звичаї, еге ж.

1.41.11.2

Загалом же, Перший пагорб являє собою головний осередок лікарень і медцентрів Сіетла. В Україні його б, мабуть, назвали “медичним містечком”, і мали б рацію.

А от наприкінці 19-го століття на верхівці пагорба знаходився окружний суд. Бідолахам-юристам щодня доводилося долати крутий підйом, аби дістатися до будівлі засідань. Адвокати й прокурори дорогою до суду так часто скаржилися вголос, не шкодуючи лайливих висловів, що в юридичних колах, а згодом і серед людей, Перший пагорб почали називати “лихослівним” (Profanity Hill). Сьогодні про це лишилися самі жарти – будівлі суду давно вже немає. З одного боку до Ферст-Гілл тулиться Чайнатаун, а з іншого – виринає інший пагорб – Капітолійський.

1.01.3

Капітолійський пагорб, Кепітол-Гілл (Capitol Hill)

Тут так само явно проглядає аналогія з Римом, утім, свого часу пагорб називали Бродвейським, услід за головною вулицею району (свій Бродвей тут є і нині). На початку 20-го століття головний забудовник пагорба Джеймс Мур позначив його на планах міста, як Капітолійський, сподіваючись, що уряд штату Вашинґтон спокуситься на таку пишну назву, і перенесе капітолій з провінційної Олімпії у багатообіцяючий Сіетл. Та не так сталося, як гадалося, і столиця штату й досі знаходиться у невеличкому містечку.

2.02.4

Кепітол-Гілл – єдиний пагорб Сіетла, на якому мені довелося жити і це, безумовно, одна з найкрасивіших частин міста й водночас найконтрастніша. Затишні будиночки, казкові парки зі столітніми деревами, школи і церкви (або й церковні школи) сусідять із нічними клубами, хіпстерськими крамничками і кав’ярнями, зокрема і з тими, де в меню самісінька марихуана. Так звана “смуга мільйонерів” з розкішними маєтками, садками і фонтанами, межує із миршавими хатинами, запорошеними і метушливими вулицями, де тиняються безхатченки та ще бозна які халамидники. І, якщо ви раптом не знали, Сіетл – найтолерантніше місто на узбережжі, дуже привітне до ЛГБТ-представників, а Капітолійський пагорб, у свою чергу, найтолерантніший район, де навіть пішохідні переходи пофарбовані веселкою.

2.12.3

На самому вершечку пагорба знаходиться своєрідна енциклопедія видатних людей міста – найстаріший цвинтар Сіетла “Lake View Cemetery”. На надгробках і склепах вся тутешня історія у постатях, але найбільшу увагу відвідувачів привертає могила легендарного Брюса Лі, котрий прожив у Сіетлі майже половину свого короткого, але яскравого життя. А зовсім поруч із цвинтаром є крихітний Борен-Парк із фантастичним панорамним краєвидом на Каскадні гори і озеро Вашинґтон, перетнуте найдовшим у світі понтонним мостом SR 520.

2.2

Пагорб Бікон, Бікон-Гілл (Beacon Hill)

В давнину тутешні племена дувамішів називали цей пагорб “Зелено-жовтий хребет”, перші будинки білих поселенців тут з’явилися на початку 1850-х і нові мешканці охрестили його Холґейтом чи Ханфорд-Гіллом, як на мене, досить красиво. Але новий впливовий забудовник вирішив назвати пагорб на честь свого рідного району в Бостоні, і так в Сіетлі з’явився свій Бікон-Гілл, хоч ніякого “beacon” там і поруч не стояло.

Mt. Baker Ridge Viewpoint, Seattle

У 50-х роках минулого століття Сіетла дістався великий і потужний “звір” на ймення Боінґ, який запропонував тисячі робочих місць мешканцям штату і солідно підняв економічний рівень міста й околиць. Нова фабрика в межах Бікон-Гіллу привабила чимало емігрантів, переважно азіатів, і це дало поштовх до їхнього поступового вкорінення. Сьогодні добра половина мешканців Бікон-Гіллу – саме азіати (здебільшого китайці другого-третього покоління). Робота із потужною технікою аж ніяк не позбавила їх любові до землі. Вони старанно обробляють маленькі ділянки біля своїх будинків, орендують клаптики на громадських городах, де вирощують моркву, капусту, гарбузи, кабачки, помідори, ревінь, але особливу слабкість мають до цибулі і часнику.

3.23.3

В останні роки Бікон-Гілл активно розбудовується, а ціни на житло тут доступніші, ніж деінде в межах міста. Але є свої нюанси: тут і досі лишилися відголоски емігранської необлаштованості, та й близькість Boeing Field – міжнародного аеропорту округу Кінґ, може занадто дошкуляти шумом.

3.1

Пагорб королеви Анни (Queen Anne Hill)

Підніматися на вершину пагорба королеви Анни може бути виснажливо (139 метрів – це, все ж, не жарти), але його, цілком відповідна назві, витончена краса і краєвиди міста, що він дарує, незабутні. Зелений пагорб, фактично, оточений звідусіль водою, вподобали найперші білі резиденти міста – так звані піонери: Девід Денні, Томас Мерсер, Джон Росс та Едмунд Карр. Крім їхніх родин, у першу чверть століття історії міста, на пагорбі, який тоді називали Іден-Гілл ніхто не оселявся. Густий ліс та круті схили не надто приваблювали фермерів чи простих трудяг – їм і без того вистачало труднощів у житті. Відчадухів, що, все ж, прилаштували свої хижки до південно-західного схилу пагорба спіткало нещастя: буревій 1875-го року знищив їхні нехитрі оселі і добрий шмат густого лісу. Три роки потому до Сіетла навідався бізнесмен, забудовник, меценат і просто статечний джентльмен Джордж Кіннер, який розгледів у непопулярному пагорбі чудовий плацдарм для розбудови житлового району. Поява Тихоокеанської залізничної гілки сприяла пожвавленню бізнеса в регіоні, тож середній клас потрохи пускав тут корені, аби тільки їм запропонували симпатичне житло. А Джордж Кіннер умів будувати не просто симпатичні будиночки, він творив їх по-справжньому красивими і затишними.

4.04.1

За якісь десять-п’ятнадцять років Іден-Гілл уже скидався на казкове містечко. Мов зачарований, пагорб обростав мальовничими спорудами із вишуканими фасадами в стилі неоготики і “вільного Ренесансу”. Мініатюрні вежі, арковані двері та вікна, просторі веранди з колонами, дашки, викладені черепицею – все це разом складало архітеткурний напрям, що отримав назву “стиль королеви Анни”. Тогочасна “зірка” Сіетла – преподобний Деніель Беґлі, жартуючи, зронив, що Кіннер розбудував на пагорбі цілий район королеви Анни, і як у воду дивився, бо вже за кілька років ця назва, а точніше “Queen Anne Hill” – пагорб королеви Анни – почала з’являтися у пресі й остаточно закріпилася.

4ю3

Хоча з тих далеких часів, “обличчя” Квін-Енн-Гілл дещо змінилося, тут і досі багато тих самих старовинних будиночків чи стилізованих споруд. А зважаючи на те, що паркани, навіть навколо найошатніших маєтків, не надто популярні на Північно-Західному узбережжі, милуватися затишною чарівністю Квін-Енн можна досхочу.

4.2

Магнолія

Романтична назва цього пагорба говорить сама за себе, та не нехай вона не вводить вас в оману. Красиве ім’я пагорб отримав через непорозуміння: дерева, які європейські поселенці сприйняли за магнолії, насправді виявилися тутешнім різновидом модрини. Втім, сучасні мешканці цілком виправили цю помилку відповідними насадженнями. Чи то через відокремлене розташування, чи то через якусь таємничу енергетику, ставши частиною Сіетла у 1891-му році, Магнолія не піддалася віянням урбанізації.

5.05.1

Значну частину пагорба займає Дискавері-Парк із власним пляжем і маяком, інший шмат берега відданий гавані Еліот-Бей, звідки вирушають у мандри красиві вітрильні яхти, а все інше підпорядковане чарівному приватному сектору і його насущним потребам. Діловий район Магнолії носить промовисту назву “Magnolia Village”. Незважаючи на присутність крамниць, ресторанів і закладів із різними видами послуг, Магнолія – не терпить метушні, це місце спокою і сімейного затишку. Мешканці Сіетла не дарма називають його “районом пенсіонерів”, ну, справді, куди ж іще податися для попередньої дегустації раю?

5.25.3

Пагорб Денні, якого, насправді, немає

Те, що всередині 19-го століття називалося пагорб Денні, або Денні-Гілл (Denny Hill), на честь фактичного першовідкривача міста Артура Денні, у 1897-му році потрапило під проект розбудови – розчищення, власне, пагорба, а сьогодні носить назву Трикутник Денні (Denny Triangle), бо на мапі виглядає мов ілюстрація до завдання з геометрії про теорему Піфагора.

Останні десять років його вважають частиною Беллтауна – старого району, що межує з самісіньким центром міста, який у другій половині 19-го століття весь до камінчика належав заможній родині Вільяма Натаніела Белла. Деякі зі старих будівель, і навіть кілька вулиць Беллтауна, й досі носять імена його родичів: наприклад, будинки – Остін Белл Білдінґ та Вірджинія Інн, або вулиці – Вірджинія-Стріт, Стюарт-Стріт, Олів-Стріт та Олів-Вей.

6.16.4

До 90-х років Беллтаун вважався посереднім районом з дешевими апартаментами, але приплив спеціалістів з інформаційних технологій, у зв’язку з ростом компаній Amazon та Microsoft, призвів до попиту на аренду якісного житла, тож Беллтаун почав швидку розбудову і модернізацію свого архітектурного начиння. Сьогодні, це жвавий район, із цілими комплексами квартир в оренду на будь-який смак, з високою концентрацією крамниць, кав’ярень, клубів та сервісів. Від Трикутника Денні Беллтаун біжить вниз до затоки, де закінчується мальовничою набережною, ідеальною для довгих прогулянок і прощання з вечірнім сонцем.

6.36.2DSC_0912

Західний пагорб, або Вест-Сіетл (West Seattle)

Окрім блискучих хвиль, сонця і неба, засніжених гір і віддалених островів, з набережної Беллтауна відкривається чудовий краєвид на Вест-Сіетл – відособлену частину міста, яка з цього берега навіть може здатися островом. Це враження не таке вже й далеке від правди: Західний пагорб компактно розмістився між водами затоки і річкою Дуваміш. Шлях до нього лежить через міст або прокладений по воді численими поромами. До нього відносять добрих тринадцять районів, тож недивно, що якихось сто років тому Вест-Сіетл офіційно вважався окремим містом, і хоча він уже давно внесений до кордонів “старшого брата”, відчуття інакшості, коли потрапялєш сюди не полишає. Існують історичні відомості про першість Вест-Сіетла, як місця дислокації піонерів-поселенців, його навіть попервах почали називати Нью-Йорк Елкай. Однак розквіт його припав на 1910-ті роки, коли з тутешньої набережної був створений своєрідний Конні-Айленд з розкішними атракціонами та різноманітними розвагами. Сьогодні від чудового луна-парку залишилася, без жартів, одна назва, але Вест-Сіетл може похвалитися кількома пляжами і великими погулянковими парками. Під час другої світової війни район активно забудовувався з розрахунком на приїжджих афро-американців – переважно це було низькоякісне житло для людей з малими прибутками, фактично, нетрі. Ці споруди та їхні мешканці створили Вест-Сіетлу не надто сприятливий імідж, який вдалося більш-менш пом’якшити тільки із новою забудовою на початку 2000-х років.

7.07.2

Та коли я кажу про інакшу атмосферу, то аж ніяк не прикрашаю дійсність: уявіть, найближчий до відкритої частини затоки, розкуйовджений невтомним вітром, наскрізь просочений сіллю і запахом моря, багатий на довгі піщані пляжі, де протягом літа влаштовують музичні фестивалі. У тутешньому Сьюард-Парку, немов у джунглях, живуть яскраві екзотичні папуги (згідно з міською легендою, вони просто втекли з чиєїсь оселі, прижилися й поступово розмножилися). Вест-Сіетл має власний білосніжний маяк Вест-Пойнт і навіть, меншу за оригінал, але геть ідентичну, Статую Свободи. Він нагадує коктейль з Нью-Йорка, Лос-Анжелеса і Нового Орлеана, от тільки праворуч на його горизонті зринає ніщо інше, як до болю знайомий… Даунтаун Сіетла.

7.37.1SONY DSC

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s