Затока тринадцяти маяків

У затоці П’юджет-Саунд тринадцять маяків. Вони розкидані по окрайцям материкового узбережжя й островах, переважно, столітні і старші, та схожі між собою наче брати: білосніжні, із кармінно-червоними дахами і зеленим кантом вікон. Попри значні розміри, є у них якась зворушлива іграшковість, кінкейдівська романтика, що добре лягає на світлини, листівки, а часом і на поштові марки.

45061471_260737708123215_929377708209602560_n

Діючими серед них лишаються одиниці, та вашинґтонці не поспішають руйнувати цих, бувалих в бувальцях, прибережних вартових. Відреставровані і доглянуті, вони слугують краєзнавчими музеями, пам’ятками архітекутри, щодня готові переказувати свої історії про шторми і війни, про часи, коли сигнальними вогнями служили гасові лампи та, звісно, про людей, які підтримували їхнє світло, а значить і душу, живими. Таких традиційно називають доглядачами маяків і, мені здається, це одна з найромантичніших професій у світі. Смішно прозвучить, та перші тутешні доглядачі маяків не мали ніяких маяків – просто, живучи на мисах і кручах поблизу затоки, вони зголошувалися запалювати “зірки-дороговкази” для кораблів та човнів – щовечора і за негоди вивішували коло своїх осель гасові ліхтарі. Найпомічніші з таких ділянок дійсно відходили під маячні станції. Своєрідний розквіт для професії припав на першу половину 20-го століття. Тоді серед тутешніх доглядачів маяків можна було зустріти, скажімо, письменника і морського історика Джеймса Ґіббса, або експерта з творчості Волта Вітмена і володаря найбільшої колекції його рукописів та листів – Чарльза Н. Еліота. Згодом, тотальна автоматизація витіснила з маяків левову частку романтики, але сьогодні приміряти на себе роль доглядача маяка можна просто вдало спланувавши відпустку, адже декілька, обладнаних під симпатичні оселі, та все ще автентичних, маяків повсякчас здаються в оренду.

44976663_580416545731524_4360722412078104576_n19030640_1910606202549532_684706959908958731_n44966245_735899080087249_4506545274855882752_n

Два з тринадцяти маяків знаходяться безпосередньо в Сіетлі – обидва, звісно, мають чарівні пляжні локації: маяк Елкай-Пойнт знаходиться у Західному Сіетлі, а Вест-Пойнт – у найбільшому в місті парку Дискавері в районі Магнолія. Особливою родзинкою маяка Вест-Пойнт є те, що мис, на якому його зведено, омивається водами різних бухт: з одного боку Еліот, а з іншого – Шилсхол. Праворуч і ліворуч від маяка тягнуться два пляжі Дискавері-Парку: Південний – з низьким ґрадієнтом, спокійний і маловітряний, що відноситься до бухти Еліот, та Північний, котрий невпинно обдувається пронизливим солоним вітром і гомонить хвилями Шилсхол. Місце зустрічі двох бухт помітне неозброєним оком – хвилі з різних боків сходяться на витягнутому краєчку мису і гасять одна одну без боротьби. На обох пляжах повно всілякої живності: розмаїття водоплавних птахів, краби, молюски, морські зірки. Крім того сюди припливають тюлені, морські котики, і навіть заглядають каліфорнійські морські леви. Одна біда – вода така холодна, що тільки для тюленів і придатна, але човни, байдарки, каяки, а також дошки для серфінгу тут будуть цілком доречні.

44975463_2216415241909801_3723453478438174720_n

Маю додати ще про парк Дискавері. З кінця 19-го століття й до 70-х років його територія належала військовій базі Форт Лоутон. Форт був третьою лінією оборони берегової артилерії, але сьогодні про це нагадують хіба що старі офіцерські маєтки, радіолокатор та військовий цвинтар у східному закапелку парку. Загалом же, нині це 534 акри різноманітних ландшафтів, та ще й із чималеньким Центром індіанської культури. Ліси та галявини тут симпатично здичавіли, ставши відмінним прихистком для диких птахів і невеличких звірів.

44942139_323115001838086_5317276680471969792_n45010801_905178626344231_5636626130497699840_n44982020_2104007252992619_5181209101467648000_n

Майже ідентична доля спіткала Форт Кейсі на тутешньому острові Відбі, також відомому своїм красивим маяком із пафосною назвою “Голова адміралтійства” (Admiralty Head Light). От тільки, окрім усілякої фауно-дрібноти, у парку можна легко зустріти ціле стадо косуль, які без особливого страху перед відвідувачами, пасуться на колишніх полігонах. Це дуже по-американськи – перетворити стару військову базу на красивий парк. Ні – зброї. Так – косулям.

44944641_595733004192681_8354461296304848896_n45228790_334423613981894_2984999813998706688_n44987631_178407813095514_6229272660329627648_n

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s