Smile, breathe and go slowly... (c) ❤️
“Флетлеї виходять з моди. Нове віяння — 3D натюрморти. Відеоконтент у тренді, й до кінця 2019-го зросте в інста до 80% проти фотографій. Профіль має бути щирим, натуралістичним, актуальним, оновлюватися щодня (у сторіз — кілька разів на день у вигляді прямих відеовключень, ага), триматися тематичного плану й однієї палітри. Лонґріди набувають популярності. А ще інтерактивність: опитування, тести, квести...” 🤦🏼♀️
Десь тут терпець мені уривається і я згадую, чому ніколи не буду інстаблогером. Хоч у цього профіля значно більше блогерських ознак (завдяки тим таки лонґрідам), ніж у звичайної особистої інста-сторінки, але так склалося історично. Така моя взаємодія із соцмережами. Се ля ві, словом. 🤷♀️
Часом гортаю світлини із вподобаних профілів, і кажу собі: “Сааашо, давай рухайся. Поїдь кудись. Залізь у печеру. Встань під північним сяйвом. Відвідай зрештою всі найфотогенічніші кав’ярні Сіетла. Купи модну штучну шубу, поки зима не закінчилася. Піди на вечірку. Запишися у письменницький ретрит із купою чудесних невідомих авторів. Нагреби у видавця своїх “Чайних книжок” і поїдь американським туром піаритися серед української еміграції. 💃
Це хороші ідеї. Прекрасні, навіть. Але заковика в тому, що натомість мені кортить частіше вимикати телефон, не вилазити з ліжка, тримаючи однією рукою книжку, а іншою — кота. Носити третій сезон поспіль те саме пальто, бо воно зручне і не збирає на себе центнери котячої шерсті. Виходити з дому і йти на захід, поки не спинюся на краю озерного берега, маючи в голові сюжет нової книжки. Звести A-frame хатинку у горах чи лісі, і тікати туди на безстрокові й цілковито безлюдні вихідні. 🏠
Публічність проти усамітнення? Сьогодні я знову обираю друге. 🤫
•
•
•
#lakewashington #winteroutfit #hatportrait #lifeinkirkland #slowliving #girlinhat #hm #jcrew #hygge #публічність #тренди #усамітнення #хюґе #уповільнення
“It’s a love story between couture and me...” (c) ❤️
Свою першу самостійну колекцію одягу він показав загалу 1962-го року, у 80-х та 90-х його вважали богом стилю, а коли він помер понад десять років тому, преса присвоїла йому звання “останнього художника houte couture”. Нині я дивлюся на створені ним вбрання, навіть на ті, що мають півстоліття, й вони — досконалі, розкішні і позачасні. 💃
YSL (людина, а не бренд, най пробачать Том Форд, Стефано Пілаті, Еді Сліман та Ентоні Ваккарело) для мене — номер один у світі моди ever, а ось ця книжка Флоренс Мюллер — дуже дбайлива і професійна ода творчості кутюр’є, й водночас — своєрідне продовження масштабної однойменної виставки, що гастролювала світом два роки тому. 👠
В Сіетлський музей мистецтв це диво завітало також, і що для мене означало побачити наживо легендарні сукні, костюми й аксесуари Сен-Лорана, роздивитися ескізи та паперових ляльок руки майстра, зануритися в особисті фото- й відеоархіви П‘єра Берже, в журнальні обкладинки і розвороти, вінтажні рекламні буклети, а на додачу отримати експозицію картин Піта Мондріана, Енді Воргола й Тома Вессельмана — не висловити! 🤫
Та маю віддати належне книжковій версії (назвемо її так) виставки — вона є й чудесним мені нагадуванням, і цілком самодостатнім, поліграфічно довершеним виданням про найзнаковіший період життя Іва. Чи ̶с̶п̶е̶к̶у̶л̶ю̶є̶ акцентує вона на таємницях особистого життя кутюр’є? Аж ніяк. Чи розкриває секрет геніальності “Маленького Принца світу моди”? Також ні, хоча всіляко цю геніальність ілюструє. Втім, як на мене, все досить очевидно: зберіть до купи мистецький талант, безумовну любов до жінок і розуміння їхніх потреб, додайте до цього пожиттєве кредо: “I don’t like too much fashion, I like clothes”, і все стане на свої місця. Перфектно і стильно. ✨
•
•
•
#yvessaintlaurent #yvessaintlaurenttheperfectionofstyle #seattle #seattleartmuseum #sam #fashion #ysl #glamour #style #bookflatlay #fashionbook #goodreads #instabook #bookstagram #igreads #amreading #мода #івсенлоран #сіетл #флетлей #гламур
Take time to make your soul happy... 🧘🏼♀️
З того часу, як згоріла моя улюблена йога-студія в Кіркланді, всі сеанси йоги перетворилися на домашні. Іноді регулярна практика вдома — це більший виклик, ніж 30/60-тиденні студійні челенджі, хоч що може бути простіше, ніж вдягнути майку і легінси, розгорнути килимок на підлозі та приділити своєму тілу 60-80 хвилин? 🤷♀️
Я не люблю проголошувати резолюції, але тримати певний баланс у йога-практиці цьогоріч я таки собі обіцяла. Просто тому, що лінь і неспроможність знайти для себе час — не виправдання. Просто тому, що тіло, плекане йогою, є сильнішим, красивішим і віддячує легкістю та гнучкістю. Просто тому, що люблю це відчуття свободи й любові до себе в кінці кожного йога-заняття. Просто тому, що... ом і дзен. 😉
•
•
•
#yoga #meditation #mermaidpose #doyouryoga #asana #mindfulness #EkaPadaRajakapotasana #yogagirl #igyoga #yogaposes #yogi #yogalife #homeyoga #йога #медитація #домашняйога #часдлясебе #гармонія
The Harvard-Belmont Landmark District 🏘
Коли ми жили на Капітолійському пагорбі в Сіетлі я завше тішилась, що за квартал починався... ні, не Бродвей, а історичний район Гарвард-Белмонт — зі своєю високою концентрацією архітектурних пам'яток і просто красивої старовини. Звісно, цій старовині не сильно більше ста років, а переважно таки менше, але вона мені чомусь завше про вікторіанську Англію, особливо коли бачу оці тюдорівські маєтки, що нині перетворилися на квартирні комплекси. Вивіски, затишні подвір'я і садки, бордово-брунатно-теракотові цегляні стіни, високі димарі, казкові башточки, фахверкове покліття. Любов-любов! ❤️
•
•
•
#harvardbelmonthistoricdistrict #capitolhill #seattle #seattlepulse #caphillseattle #washingtonstate #seattlecity #architecture #vintage #tudorstyle #beautifulhomes #сіетл #капітолійськийпагорб #дощовінотатки #архітектура #стильтюдор #сша
“What have we got from all this besides a lifetime “vacation”? Not much money... But if not out hiking, where else would we be? And since we do our hiking as a business, the peanut butter is tax-deductible.” (c) 🥾🏔
Айра Спрінґ — мій герой Вашинґтонщини номер один. Я знаю, що це ім’я нічого не говорить тутешнім мешканцям, не залюбленим у гірські подорожі, а залюбленим — воно про Alpine Lakes Trail, що довкола гір Дефаянс і Бандера, але тільки тому, що ця стежка також зветься Ira Spring Trail. Хто то був — знають хіба сотні людей, навіть не тисячі. І з цього хочеться плакати, бо якби не Айра, ми б не мали і половини тутешніх туристичних маршрутів, що він свого часу проклав, дослідив, відзнимкував і зрештою, захистив від чужих бездушних бізнес інтересів. 🤫
Його буття схоже на чудесне кіно, його фото — ч/б довершеність, прекрасна пейзажність і документалістика, романтика й любов до світу і людей, схоплена в об’єктив. А ось ця книжка з довгою назвою є й життєписом, і хронікою на понад півстоліття, і знайомством з багатьма ентузіастами та відчайдухами, що давно вже не з нами, і натхненням на багато мандрівок та звершень. 📖
Нині на сайті свіжий допис про Айру Спрінґа і тутешні гори. Лонґрід, але вартий часу й уваги, повірте. Лінк у біо.❤️
•
•
•
#iraspring #bookflatlay #photography #bookaboutmountains #aniceaxeacameraandajarofpeanutbutter #washingtonstate #hikingequipment #mountaineers #hiking #goodreads #igreads #bookstagram #instabook #amreading #флетлей #гори #айраспрінґ #штатвашингтон #читатимодно #біографія #мандри
Me. Also me.
#10yearschallenge
Між цими фото не так уже й багато різниці, проте шалена прірва водночас. І я навіть не про відстань у десять років та якісь смішні нині речі (от, що то голові, га?), а про відчуття світу й себе у ньому. І про те, що ця дівчинка десять років тому, ще не знала, що 2009-й буде для неї найважчим у житті, бо вона втрачатиме рідних і важко розриватиме стосунки, що вона отримає омріяний диплом, але не зможе піти в науку, що натомість прийде в Монтессорі і любитиме цю систему й себе у ній від душі. Що їй буде дуже самотньо, боляче, апатично і місцями саморуйнівно, але рік минеться і минеться те безпросвітне відчуття марноти марнот. А далі буде зовсім інакша історія. Захоплива і втішна. Геть не така, як дівчинка чекала від себе чи ще когось, але, зрештою, дуже її. ❤️
•
•
•
#10yearchallenge #me10yearsago #10роківтому #winter #wintergirl #nowandthen #throwbackthursday #2009vs2019
I can and I will. Watch me. 🐾
В грудні я мала стовідсоткову творчу відпустку, яку звісно присвячувала не тільки творчості. 🙈
У січні на мене впала назад моя перекладацька робота, але я все ще доводжу до пуття великий рукопис, який мала закінчити й вичитати до Нового року. Я кажу собі, що прокрастинувала, тому що досі не маю остаточної згоди від потенційного видавця, тому що був Адвент, тому що під кінець року вийшла з друку одна моя книжка і знайшла свого видавця інша, а це завше якісь додаткові рухи, запити, листування. Але направду, це результати моєї непрофесійності, ліні, втоми, сумнівів. Іноді я ледь вигрібаю, жертвую читанням, йогою, зустрічами з друзями чи сном і хочу покинути бодай щось із основної діяльності, а потім приходить наступний день, я знову намагаюся встигнути все і радію дотриманим дедлайнам, як святу. Торік я припинила писати книжкові огляди та статті для цілої низки ресурсів. Відчутно часу не побільшало, але стало трохи легше від меншого тягаря зобов’язань. Я досі тримаюся за свою щомісячну колонку-рубрику “Календар видатних жінок” і вперто планую навколосіетлські дописи для блоґу. Скоро буде один чудесний — про гори, угу. 🤫
А ще я хочу написати цьогоріч як мінімум три книжки: одну дорослу збірку оповідань українською і дві дитячі — англійською. Я знаю, що буде непросто і щось обов`язково піде не за планом, але зрештою я впораюся. ✨
Зачупахана і безсила, я вкладаюся ввечері у ліжко, а внутрішній голос торочить: “Агов, жінко, попустися. У тебе, до речі, ще чистий одяг нерозібраний лежить на дивані. І посуд ти забула помити. Може, нарешті заспокоїшся і закреслиш кілька пунктів зі свого to-do-do-do листа? Бо ти ж не можеш встигнути все!” 🤦🏼♀️
Я знову встаю, мию посуд, складаю речі у шафу. І для внутрішнього голоса у мене є відповідь. Ота, що на початку допису. 💪
•
•
•
#portrait #girl #icanandiwill #smile #хвилинкамотивації #дедлайни #творчість #планування #письменство
Tea is instant wisdom... just add water... (c) 🌱
Іноді я жартую, що спонсором наших чаювань, а заразом і левової частки моїх натхнень на Чайну книжку, є сіетлська крамниця Vital Tea Leaf. Однак істина десь поруч, оскільки вийти з китайської чайної не обдарованим зайвою жменькою улуну чи Да Хун Пао, чайною квіткою або маленьким пуером Тоу Ча неможливо. Я вже не кажу про дегустації, які вам нічого не коштуватимуть, але заохотять на дуже багато чудесних речей. 🙈
В Сіетлі дві справжні китайські чайні крамниці — густо заставлені красивим китайським посудом та декором, із ті-баром і гостинними чайними майстрами, зі стелажами, від підлоги до стелі заповненими слоїками з чаєм та млинцями пуеру, й обидві вони є продовженням, так званої “Чайної дядька Джі”, що ховається в закапелках строкатого Чайнатауна у Сан-Франциско. Дядько Джі — нащадок китайських чайних фермерів і, звісно, неабиякий поціновувач якісного чаю. Щороку він відправляє в експедиції в китайські та тайванські чайні регіони своїх працівників, звідки вони привозять нові зразки і контракти на поставки різноманітних сортів. Вони занурюються у гірські селища і навіть вишукують чайні скарби у монастирях, хоча змушені визнавати, що, набагато молодший за чайними традиціями, острів Тайвань нині хизується найліпшою якістю продукту. 🤷♀️
Через гори-океани чай летить у США, аби дбайливий майстер пригостив ним постійного чи випадкового відвідувача. На красивій дерев’яній таці він готує настій, граючись крихітним, схожим на іграшковий, посудом, і назви всіх цих заварничків і горняток звучать не менш чарівно, ніж екзотичні чайні сорти: ча-ху, ґайвань, чахай, вен-сян-бей. Аби розсмакувати чай, слід випити не одну його заварку, тим часом майстер розповідатиме про те, як розкривається його букет і чим цей напій корисний, адже всі китайські чаї, апріорі, лікарські. 🤫
Зрештою, ти вийдеш із крамниці, буквально, по вінця наповнений чаєм, з руками — повними духмяних багатообіцяючих пакунків, головою — повною історій та ідей. Спорожніє хіба що гаманець, але з цим можна змиритись, адже натомість матимеш не одноразове задоволення, а багато днів та вечорів, просякнутих чарівними настроями, ароматами і смаками. ❤️
I put a spell on you... 💙
Котяча “маківка” — тобто місце між вушками, ідеально підходить для поцілунків. Точніше, цілую я Ешера зазвичай у його мітку на лобі, у вигляді геральдичної лілії, а до маківки припадаю, бо вона напрочуд духмяна. 🤫
Вважається, що це особлива зона на тілі котів, і саме її запах залишають на ваших ногах і руках котики, коли лащаться. 😽
У японців навіть є дезодорант із таким запахом. Парфумери компанії Yamamoto прийшли до висновку, що запах котячої маківки нагадує аромат свіжоспеченого хліба, а спрей Fluffy Brow Scented Fabric Water, який вони створили, можна наносити на одяг, як парфуми, або на подушки чи іграшки, аби насолоджуватися котодухмяністю, навіть якщо у вас нуль котів удома і ніякої можливості це змінити. 🤷♀️
•
•
•
#escher_cat #britishshorthair #lilaclynxpoint #catoftheday #instacat #igcat #cat_features #bestmeow #pawesome #blueeyescat #catsofinstagram #petsofinstagram #корольЕшер #кіт #британськакороткошерста #котячамаківка #котячіпарфуми
