Today is the birthday of extraordinary, intelligent, cruel and remarkable woman Wu Zhao (624-705). Also known as Empress Wu Zetian, she was the first and only woman emperor of China. ⛩🐲
Четвертий рік я пишу статті для рубрики “Календар видатних жінок” на сайті @karalevna.com.ua. За цей час устигла розповісти про тридцять вісім героїнь і опрацювати таку кількість матеріалів, що ледь віриться. Ця щомісячна колонка потребує від мене дбайливого планування, ретельного дослідження і власне писання на добрий шмат дня, але навіть якщо матеріал прочитає півтори людини, я не засмучуся (звісно, засмучуся, чого так мало, га?), воно того варте. Часом я дізнаюся щось абсолютно нове і неймовірне, а заразом структурую це знання у зв’язну історію. Іноді я створюю цілком унікальний україномовний контент, адже про деяких дуже вартісних героїнь на наших теренах ніхто не розповідав, або розповідав замало. 🤫
Нині день народження У Цзетянь — китайської імператриці, яка жила і правила Піднебесною у 7-му столітті. У 7-му, розумієте? За два з гаком століття до нашої княгині Ольги. За дев’ять століть до Єлизавети Тюдор. Одноосібно правила Китаєм, ставши першою і єдиною жінкою, проголошеною імператором (не регенткою і не імператорською дружиною). Звісно, вона була розумна, підступна, жорстока й амбітна. Звісно, вона захоплювалася і помилялася. Однак її доля і шлях наложниці, монахині, коханки, дружини, імператриці — шлях Фенікса і Дракона, являють собою захопливу історію. До всього, вельми цікаве її звання “першої феміністки”, адже У Цзетянь дійсно обурювало приниження ролі жінки у тодішньому суспільстві, й вона навіть створила щось на кшталт дослідницького інституту для вивчення і документування біографій видатних жінок Китаю. 😲
Китайці зняли про неї серіал-дораму, що став одним із найдорожчих проектів на їхньому телебаченні. Це дуже малодостовірний життєпис У, але невимовно, просто-таки, казково красивий. ❤️
Та я відволіклася... 🙈
Лінк на статтю про У Цзетянь у профілі. Текст — якраз на одне чаювання. 😉
•
•
•
#wuzetian #china #chinesetea #bookflatlay #flatlay #bookstagram #igreads #notablewomen #amreading #goodreads #history #календарвидатнихжінок #уцзетянь #китай #стаття #історія
“Cats leave paw prints in your heart, forever and always...” (c) 🐾💕
Ці лапи нічого не крали. Ці лапи не зробили жодної шкоди, крім кількох ненавмисних подряпин і побитих статуеток (всі подарувала свекруха, як знав!!!). 🤫
Ці лапи ступають тихо, та я розпізнаю котове наближення якимось шостим чуттям. Котолюди мене зрозуміють. Певно, ми теж відрощуємо щось на кшталт вібрісів поруч із нашими мурзеликами. 🧐
Ці лапи ніжні і красиві, а їхні подушечки схожі на кавові зерна. Передні вміють стискатися в кулак чи розправлятися зірочкою. Задні здатні перетворитися на найнебезпечнішу зброю ближнього бою, що ми з чоловіком кодово охрестили “крольчам”. 🐇
Ці лапи потребують дбайливого лапокюру, але не більше. У пеклі точно є спеціальне місце для адептів оніхектомії. 🤬
Ці лапи м’які і гнучкі. Вони загадково зникають під компактним котом чи витягуються на половину дивана, плюс-мінус нескінченність. 🤷♀️
Ці лапи лишають найчарівніші у світі сліди: на піску, на снігу, на розсипаному столом борошні, у нашому житті. ❤️
А ще людина може вічно дивитися на три речі: як горить вогонь, як тече вода і як котові лапи обіймаються між собою! 😍
•
•
•
#escher_cat #britishshorthair #lilaclynxpoint #catoftheday #pawesome #catpaws #cat_features #bestmew #instacat #catsofinstagram #petsofinstagram #lovecats #корольЕшер #котячілапки #лапи #кіт #британськийкіт #британськакороткошерста
“True love comes quietly, without banners or flashing lights...” (c) ❤️
Мені було тринадцять, я прочитала “Історію кохання” Еріка Сіґала, проплакавши півкнижки і повторювала цей досвід іще разів із десять до свого повноліття. Цей невеличкий роман про любов і втрату, написаний дуже простою мовою і цілком собі вторинний у сюжеті, міцно схопив мене за серце і довго не відпускав, бо я повірила в історію Олівера і Дженні, та пройнялася нею навіть більше, ніж легендарною янґ-едалтовою трагедією Ромео і Джульєтти. Згодом я дізналася, що Сіґал дбайливо списав образ Дженні з власної подруги, яка не відповіла на його кохання, а тому, лікуючи свій ґештальт, “вбивав” її переконливо і зі смаком. Про те, що цей коротенький роман стане бестселером-мільйонником на довгі роки, автор не міг і помислити, а затим перетворився на заручника власної книжки, так і не створивши нічого “на рівні”. 🤷♀️
З нагоди самі знаєте якого дня, я замислилася про книжки, що викликали у мене беззастережну віру у кохання персонажів. Я читала їх у різні періоди життя і коливання світогляду, перебуваючи в різних стосунках чи на самоті, тому і добірка виглядає вельми розмаїто, але за потужність любовної лінії та емоційної яскравості по кожному пункту можу ручатися. 🤫
• ”Гордість і упередження”, Джейн Остін. Елізабет Беннет + містер Дарсі. Класика, що тримається на мейнстрімі поколіннями, і не дарма. 💝
• ”Усі люди — вороги”, Річард Олдінґтон. Тоні + Кеті. Взагалі, одна з моїх улюблених довколавоєнних книжок, ever. Сповнена мистецтвом, мандрами, любов’ю і щемом по вінця. 💔
• ”Чорний принц”, Айріс Мердок. Бредлі + Джуліан. Реалістичність персонажів і їхніх відчуттів проймає до болю. Потужна річ, тужлива, але дуже чуттєва. 🖤
• ”Мости округу Медісон”, Роберт Джеймс Воллер. Франческа + Роберт. Світла і пристрасна історія, по суті, адюльтеру —епізодичних, за визначенням, стосунків, але від того не менш значимих у житті персонажів. 🧡
• “Техану”, Урсула Ле Ґуїн. Ґед + Тенар. Певно, найулюбленіша моя книжка від Урсули, але не через те, про що вона власне написана, а ЯК. 💚
• “Назви мене своїм ім’ям”, Андре Асіман. Еліо + Олівер. Відверта, ніжна та сонячна історія кохання юнака і дорослого чоловіка. 💙
“Love actually is all around...” (c) ❤️
Одне з моїх улюблених кіркландських подвір’їв вбралося до Дня закоханих. Жодне свято не оминає цей затишний дім, де живе подружжя, приблизно віку наших із чоловіком батьків. Щоправда, наші батьки не вміють так легко і красиво жити, влаштовувати фондю-посиденьки з друзями в саду, їздити на вікенд до океану на вінтажному Porsche, щосезону виставляти розмаїту атрибутику на ґанку, щиро усміхатися незнайомці з фотоапаратом, запрошуючи її у двір та пригощатися лимонадом. Не вміють і не мають змоги, звісно. Та навіть в межах своїх скромних можливостей, навіть за нашого сприяння їхньому добробуту, вони майже не релаксують, не тішаться, і взагалі не відпускають деінде власні проблеми, комплекси, буттєву марноту марнот. Мені це дуже болить. І щоразу як я бачу таких просто собі щасливих людей, як господарі цієї оселі, в серці щемить, позаяк це може бути про нас через двадцять-тридцять років, але ніколи про наших батьків. 💔
Утім, я добре пам’ятаю, що моя бабуся точно вміла насолоджуватися життям й облаштовувати хюґе довкола себе — неважливо, чи йшлося про дім з вікнами у пишний сад чи про однокімнатну хрущовку з крихітним балконом. Вона любила спілкування і вміла приймати гостей, любила співати вголос і яскраво вбиратися, вміла зробити комплімент незнайомій людині, могла йти вулицею і їсти щойнокуплений банан, бо чого чекати, якщо хочеш банан і любиш банан? 🍌
Знаєте, моя мама так банан ніколи не їстиме. А свекруха, тим більше. І це, я вважаю, десь трохи показник. 🙈
Я так, ні до чого. Просто зичу всім любові і ̶б̶а̶н̶а̶н̶і̶в̶ беззастережної втіхи... ❤️
•
•
•
#love #stvalentinesday #kirkland #lifeinkirkland #beautifulhouses #decor #hearts #hygge #saintvalentinesday #winter #winterhouse #coziness #любов #кіркланд #затишок #щастя #деньзакоханих #деньвалентина #подвіря #декор #хюґе
“There is a beauty about winter that no other season can touch...” (c) ❄️
Цими днями я гуляю знайомими стежками і зачаровано спостерігаю, як по-новому виглядає звичний уже куточок світу. Я згадую, як малою схвильовано виходила на засніжене подвір’я бабусиного дому — доріжка до зелених воріт була дбайливо розчищена, а все довкола вкривала пухнаста снігоковдра, й аж не вірилося, що під нею сховалися і маленькі самшитові кущики, на яких я дебютувала у мистецтві топіарію, і розлогі виноградні лози, що спліталися та буяли красивим тінистим тунелем щоліта, і стара слива, що родила рідко, але солодко, і молоді персики, що вистрілювали трьома блідими пухнастими кульками, але духмяними до нестями, і троянди, дбайливо підрізані і накриті літровими слоїками зимувати, і розлогі яблуні, що їх садив іще прадідусь, і пишні півонії, що їх садила ще прабабуся... 🌺
Згадую, як визирала з вікна батьківської квартири на п’ятому поверсі, милуючись засніженим вечірнім парком. За ним тягнувся каньйон та виростало Старе місто із замками, церквами, мостами і брамами, й аж не вірилося що все це існувало багато століть, під прапорами різних країн, поруч із людьми, від яких нині не залишилося навіть праху. 🏰
Згадую, як одного ранку тьмяне вікно кімнати студентського гуртожитку раптом виявилося гаптованим чарівними морозяними візерунками, за якими вгадувався чистий до неможливості білий світ, й аж не вірилося, що вчора там був сірий засмічений провулок. 🙈
Згадую, як сім років тому вийшла на, застиглий від холоду, балкон та обійняла поглядом шматочок зимового Києва. Й аж не вірилося, що то балкон моєї квартири, і Київ таки не зламав мене, не переміг і не позбувся, хоч як намагався. 🤷♀️
Згадую, як понад п`ять років тому вперше побачила Кіркланд, ледь припорошений снігом, і від того — абсолютно казковий, адже в Сіетлі, тим часом, не було і сніжної крихти. 😍
Серце стискається знову і знову. Що ти робиш зі мною, зимо? Не припиняй. ❄️❤️
•
•
•
#kirkland #wa #winter #eastside #winterwonderland #lifeinkirkland #lakewashington #washingtonstate #snowpocalypse2019 #americathebeautiful #february #ilovesnow #кіркланд #зима #сніг #спогади #ялюблюзиму #лютий #зимаусвіті
“Dogs speak words, but only poets and children Hear...” (c) 🐕
“The Poet’s Dog” — пройнята зимою і затишно тепла повість, щемка, але ніжна і життєствердна, дуже дбайлива у зануренні в поезію та її творення, дуже щира у роздумах про втрату, без жодного натяку на спекуляцію у цій, делікатній для дитячої книжки, темі. 📖
Патриція МакЛахлан — знана американська авторка, нагороджена медаллю Ньюбері за книжку “Sara, Plain and Tall” (якщо любите історії Лори Інґолз-Вайлдер, “Сара” вам також сподобається), залюблена в собак наживо і в своїй творчості. От і “The Poet’s Dog” — історія ірландського вольфгаунда Тедді, розказана ним самим. Ви ж знаєте, які чудесні велетні ці волкодави? Тедді потрапив до свого господаря Сильвена з притулку. Він майже не пам’ятає свого життя без Сильвана, точніше, не може про нього розповісти, оскільки не має на те слів. Словам його навчив Сильван, просто читаючи вголос. Світ із спалахів, запахів, образів та емоцій перетворився для Тедді на те, що можна висловити. Однак почути його можуть лише поети — такі як Сильван та його учениця і подруга Еллі. Або діти — такі як Нікель і Флора, котрі одного зимового дня опинилися в лісі посеред снігової бурі. Тедді знаходить їх, аби прихистити у маленькій хижці на декілька днів, ніхто з них не знає, чим обернуться і ця зустріч, і ці дні, сповнені тривог, спогадів, посиденьок біля вогню, кулінарних експериментів і читань при свічках. 🤫
У цій історії є чудесна гра зі словом poignant, й воно ідеально їй пасує як ключова характеристика. Пронизлива, прониклива, щемка, глибока, тонка книжка. І дуже хороша. ❤️
P.S.: Читаю Ешеру вголос згаданий у книжці “Ox-Cart Man”. Ану, як і на котах працює магія слів! 🤔😼
•
•
•
#thepoetsdog #patriciamaclachlan #winterbook #hygge #oxcartman #bookflatlay #bookstagram #ilovebooks #igreads #booklover #childrenliterature #dogsbook #amreading #goodreads #igbooks #instabook #winterreading #winterreads #irishwolfhound #флетлей #читатимодно #дитячалітература #книгапрособаку #хюґе #букстаграм #зимовакнига
“Silently, like thoughts that come and go, the snowflakes fall, each one a gem...” (c) ❄️
Ця зима стала нам подарунком, наче другим Різдвом. Тутешній лютий — втомлений й авітамінозний, сирий і сірий, зазвичай найменше потрапляпляє в мій фотооб‘єктив, та цьогоріч все інакше: за лічені дні у мене назбиралося більше зимових світлин, ніж за всі прожиті на Вашинґтонщині роки. Цікаво, чи ця засніженість триватиме до 14-го лютого — нашої з чоловіком дев’ятої річниці від знайомства? А до 16-го — річниці нашого першого побачення. Пам’ятаю, ми тоді кілька годин гуляли морозним засніженим Києвом і, здається, вже розуміли, що нікуди одне від одного не дінемося. 😜
Зима видається мені вельми романтичним тлом для побачень. Не певна, щодо весіль, бо мої батьки, скажімо, одружувалися 19-го грудня. Була така ожеледиця, що їхню автівку двічі заносило дорогою в РАЦС, а потім вони, буквально, не могли зайти туди, аби зареєструвати шлюб. Та якось подужали. 😂
Найкумедніше, що я завше скептично ставилася до ДСВ, але примудрилася знайти кохання свого життя саме 14-го лютого. Тепер доводиться святкувати. 🙈
А у вас є романтичні зимові історії в анамнезі? Розкажіть. 😍
•
•
•
#winter #kirkland #wa #lifeinkirkland #winterwonderland #eastside #winternature #washingtonstate #snowpocalypse2019 #snow #snowday #wintersun #wintersunset #february #americathebeautiful #зима #сніг #люблюзиму #романтика #кіркланд #лютий
Let it snow, let it snow, let it snow... ❄️
Якось раніше й не дослухалася до слів цієї пісні. А вона тепер нам так пасує, ага! 🙈
Кажуть, подібної зими тут не було сімдесят років. Тобто, нині існує дуже небагато живих сіетлітів, які її пам’ятають. Школи зачинені, дороги заметені, полиці окремих крамниць порожніють від п’ятниці, пошту нам не привозили так само. Snowpocalypce. Snowmageddon. 🥶😱
Українці з такої паніки би, звісно, посміялися. Пам’ятаю, як без особливих нарікань років сім-вісім тому продиралася о шостій ранку через півметрові кочугури снігу на роботу. Ходило тільки метро, та через пару годин все більш-менш розчистили, і Київ заметушився, як завше. 🤷♀️
Однак не забуваймо, що для тутешніх теренів — це аномалія. Як нині ведеться місцевим рослинам, звірам, птахам і, перепрошую, безхатькам — мені боляче навіть думати. До снігових заметів та ожеледиці не готові ані дороги, ані транспорт, ані, власне, люди. Втім, усі, хто змирився зі сніжним полоном і облишив паніку, в режимі “Don’t worry. Be happy” вже третій день смакують зимові забави, а вечорами влаштовують посиденьки біля камінів.
“Oh, the weather outside is frightful. But the fire is so delightful. And since we've no place to go. Let it snow, let it snow, let it snow...” 🛷☃️
•
•
•
#winterwonderland #kirkland #snowpocalypse2019 #winter #february #wintergirl #snow #letitsnow #ilovewinter #ilovesnow #winteroutfit #snowman #snowballfight #зима #сіетл #кіркланд #зимаусвіті #washingtonstate #лютий #сніг #найсніжить #люблюзиму